Багаторічна, вічнозелена, посухостійка рослина. Висота куща 50-60 см. Квіти маленькі, фіолетові та пурпурні, зібрані у колосовидні суцвіття. Цвіте дуже рясно і довго, до самих морозів. Широко використовується як декоративна, пряна та лікарська рослина. Підходить для вирощування в горщиках або балконних ящиках. Лаванда є прекрасним медоносом.

Лікарські властивості:

Лаванда - сильний антисептичний та антиспазматичний засіб. З лікувальною метою використовують як квітки, так і ефірну олію. Воно являє собою злегка жовту рідину з приємним освіжаючим запахом. Основні компоненти ефірної олії (%): ліналілацетат-40-50, ліналоол - 30-40, цинеол - 10, камфора - 2-3, борнеол - 3-4. Лавандова олія сприяє активному загоєнню ран (особливо хімічних опіків) з повною регенерацією клітин епідермісу. При прийомі лавандової олії внутрішньо, знижується черепний кров'яний тиск, знімається бронхоспазм, підвищується тонус кишечника, збільшується кислотність шлункового соку, покращується апетит. Квітки лаванди вживають при мігрені, неврастенії, сильному серцебитті, болях у ділянці шлунково-кишкового тракту. Ефірною олією, настояною на спирті, розтирають хворі місця при невралгії та суглобовому ревматизмі. Листя лаванди, зібрані до цвітіння, приймають як заспокійливий, антиспазматичний засіб.

Застосування у кулінарії:

Застосовують лаванду, як правило, і у кулінарії. В Італії, Іспанії, на. Півдні Франції нею приправляють салати, соуси, грибні, овочеві та рибні супи, другі страви з овочів, смажену та тушковану баранину. Страви посипають порошком лаванди так само, як перцем. У США пряністю ароматизують зелений китайський чай, домашні напої та овочеві салати. У ряді країн вона входить до складу трав'яного чаю. Лаванда має сильний пряний аромат і пряно-терпкий, злегка гіркуватий смак. Вона добре поєднується з чебрецем, м'ятою, мелісою, чабером, шавлією. Норма закладки сушеної прянощі на одну порцію – 0,1-0,15 г.

Вирощування:

Розмножується насінням та вегетативно. Кращий спосіб вегетативного розмноження - живцювання однорічних паростків, що здеревіли, в період відносного спокою. З маточників живці довжиною 8-10 см зрізають і висаджують у холодні парники або теплиці на глибину 4-5 см. Кращий термін живцювання – жовтень – листопад або березень – квітень. А саджанці для посадки викопують у жовтні – листопаді. Перед посадкою необхідно підготувати ґрунт – добре його розпушити та удобрити.

Догляд за рослинами включає: зрізання суцвіть до цвітіння в перші два роки і видалення квітконосів, що залишилися після збирання в наступні роки, внесення мінеральних і органічних добрив. Через шість-сім років рослини омолоджують, зрізаючи надземну частину на рівні 4-5 см від поверхні ґрунту. Лаванда мало уражається хворобами та ушкоджується шкідниками. З хвороб основну шкоду завдає септоріоз, зі шкідників – цикадки.

В упаковці 0,1 г